Володимир Дьяков про любов до неба та найкрасивіше місто на Землі

22/08/2017

Місто із цікавою історією та неординарними людьми – Вараш, розташований у самому серці розкішного Полісся. Тут проживають талановиті люди із власним поглядом на розвиток міста. Більшість з них – родом не з України, проте полюбили її всім серцем та душею. Група компаній «Алатир-Інвест» вперше розповідає про цікавих та відомих особистостей, знайомить із їх життям. Метою просвітницького проекту «Відкрий своє місто» є розповісти про тих, хто живе поруч з нами та дізнатися, яким люди мріють бачити місто Вараш. Володимир Дьяков – людина із багатим життєвим досвідом, яка має унікальне захоплення – парапланеризм.

- Володимире, звідки Ви родом та що пов’язує  Вас із містом Вараш?

-Родом я із Ставропольського краю (Росія) .  Після завершення технікуму у місті Шахти, працював на Красноярській  ГЕС, що у Сибірі. Розуміючи, що це дуже далеко від рідних  згодом переїхав у місто Шахти, разом із дружиною. Там працював у електроцеху на бавовняному комбінаті. У 1976 році прийшло направлення на РАЕС. 22 серпня на день закладання першого кубу бетону фундаменту реакторного відділення, прибув на будівництво Західноукраїнської атомної електростанції. Спочатку працював електромонтером, майстром, а згодом і старшим майстром, а в 1987 році  був обраний головою профспілкового комітету РАЕС, пропрацював на цій посаді до 1995 року. Наступні 12 років займав посаду заступником начальника відділу охорони праці. Будучи головою профспілкового комітету ми разом із адміністрацією станції розробляли програму соціального захисту наших працівників, завдяки чому вдалося зберегти колектив. РАЕС була єдиною станцією України, що не втратила свій висококваліфікований персонал, плинність складала 5-6%, в той час, коли на Запорізькій та Південно-Українській АЕС – цей показник був значно вищим.

- Чим мотивували працівників залишатися у місті та працювати на РАЕС?

-Завдяки грамотному підходу до набору персоналу, кадровій службі, навчально-тренінговому центру, керівникам цехів вдалося стабілізувати ситуацію. Ми запрошували до співпраці місцевих хлопців та направляли навчатися в училище, а згодом – в інститути.  У 1991 році ми мали власні кадри. Ті, хто йшов на пенсію, мали отримати кошти, рівноцінні стажу роботи на РАЕС. Це був значний стимул нікуди не їхати. Ми були першою атомною станцією в СРСР, що була у підпорядкуванні громадської структури Міненерго України, всі інші знаходилися у підпорядкуванні міністерству Середнього машино будівництва. Ми перші в Радянському Союзі запросили міжнародний контролюючий орган МАГАТЕ для перевірки і покращення роботи та отримали позитивні відгуки.

- Яким ви пам’ятаєте місто Вараш?

-Коли я приїхав це було маленьке село Вараш із “трьома” будинками. Це був тихий, затишний куточок з чистою річкою Стир, по якій ходили грузові баржі, що перевозили з кар’єру гравій. 

-Знаємо, що Ви маєте незвичне захоплення – парапланеризм. Звідки з’явилася любов до неба та чи літаєте зараз?

-Це моє захоплення з дитинства, у 6-7 класі я власноруч робив сані з крилами. В зимовий період літав на цих санях більше 100 метрів, відриваючись від землі до 1,5 метри. Саме завдяки цьому я здобув вміння управляти власним тілом. Коли отримав роботу і з’явилися власні доходи, я змайстрував собі дельтаплан, навчився азам управління і літав на ньому. У 1994 році, на День міста Кузнецовськ  я запросив своїх друзів із різних АЕС, які «хворіють небом». Ми організували справжнє шоу для містян - друзі виступили у центрі міста на парапланах і дельтапланах.  Тоді я зацікавився парапланеризмом, який дозволяє літати в горах. Так як в нас не гірська місцевість, я змайстрував собі моторчик і піднімався в небо. Після Прип’яті, в Україні немає гарнішого міста ніж місто Кузнецовськ. Я зробив багато фото і відео та подарував місту. У нас дуже красиве Біло озеро, яке я також  фотографував. Також зі своїми друзями щороку ми їздили в Карпати та літали в горах. Сьогодні, будучи на пенсії, я люблю літати на параплані над своїми дачами. Насправді це дуже дороге захоплення, але з його допомогою я тримаю себе в тонусі та отримую колосальне задоволення.

- Що Вам подобається в місті Вараш і яким би ви мрієте його бачити?

-Це чудове та комфортне місто, тут живуть інтелігентні люди, які дбайливо ставляться до нього. Мрію, щоб тут був гарний аквапарк. На Поліссі дуже коротке літо, тому аквапарк став би чудовим місцем відпочинку і дозволив би плавати і дорослим, і дітям цілий рік. У проекті був закладений критий спортивний комплекс, проте його так і не реалізували. Щоб зберегти наше місто, з необхідними традиціями енергетиків, на мій погляд, необхідно залучати громаду до управління містом, запитувати про їх потреби.  Сьогодні трудові колективи повністю відсторонені від управління містом, насправді це талановиті інженери які могли б пропонувати правильні рішення для міста. Найбільшу шкоду міста приносять неконструктивні відносини між адміністрацією станції міською радою. Я часто застосовую слово МИ – Ми – це наша сімя, наш колектив, наша станція – ми жили однією сім’єю, спільними завданнями. Мені дуже хотілося б, щоб наші традиції продовжили жити

 

Інші новини

Компанія "Алатир-Інвест" підтримала Всеукраїнський проект "Відкривай Україну".ВІДЕО
Будівельна компанія «Алатир-Інвест» виступила спонсором освітнього проекту "Відкривай Україну" у місті Вараш.
Читати новину повністю
Колектив компанії "Алатир-Інвест" вшановує пам'ять загиблих від Голодомору
Українці пережили чимало трагедій, однією із найжахливіших сторінок в історії є Голодомор 1932 – 1933 років.
Читати новину повністю
Компанія «Алатир-Інвест» щиро вітає вас із Днем Гідності та Свободи та Днем архангела Михаїла!
Гідність, єдність і свобода - це ті принципи, які об'єднали прагнення мільйонів українців до змін і змінили хід української історії XXI століття.
Читати новину повністю
День відкритих дверей житлового комплексу "Оберіг" відвідав керівник однієї з найбільших АЕС у світі
На День відкритих дверей житлового комплексу "Оберіг" завітав керівник однієї з найбільших атомних станцій у світі Bruce Power, яка знаходиться в Канаді.
Читати новину повністю